Нажмите "Enter", чтобы перейти к содержанию

Как «Атомные бобры» на Водный Рогейн ездили

Цьогорічний рогейн на байдарці в Херсоні став для мене другим і пройшов більш вдало, ніж торік. Цього разу «Атомні бобри» відмахали веслами по повній програмі! 🙂 Майже 93 кілометри за 21.5 з 24 відведених нам годин.
Херсон зустрів щільним туманом і були деякі побоювання, що наступного ранку картина може повторитися і ускладнити орієнтування дніпровськими плавнями.

Проте, з усіх погодних перешкод найбільш незручною виявився зустрічний вітер, який створював чималі хвилі на відкритій воді, а також сонце, яке добряче припікало ще до старту змагань. Боротися з хвилями довелось активним веслуванням, а від сонця на допомогу приходили крем, окуляри та періодичне охолодження у воді.


Купання дійсно допомагало трохи освіжитися, зняти втому та відновити запаси сил. Взагалі намагалися робити висадку на сушу для перепочинку приблизно кожні 3 години щоб трохи розім’яти м’язи, перекусити і занурити свої тушки в освіжаючі води Дніпра. На одному з перепочинків, на заході сонця, нам навіть пощастило пригоститися кавою від одного з численних рибалок, який відпочивав на березі. Перед початком нічного орієнтування це додало трохи сил, але ще більше надихнуло в моральному плані.


Під час денного орієнтування найбільше сподобалось проходження так званого «єрика закоханих» — каналу, яких проходить через дерева, створюючи своєрідний водний тунель через ліс. Найбільше забрала сил постійна боротьба з вітром і хвилями на відкритій воді, і ми видихали з полегшенням, коли полишали широкі ріки і входили у більш вузькі та затишні протоки.
На ніч ми спеціально обрали найменш суднохідний район з великою кількістю вузьких проток, озер та єриків. Минулорічний досвід навчив, що через лінію форватора вночі краще не ходити. 🙂 Хоча одного разу таки довелось перетинати основне русло Дніпра. Нічне орієнтування найбільш закарбувалось у пам’яті тим, як сприймається простір на воді у цілковитій темряві – відстані здаються більшими. Доволі часто на допомогу приходив навігатор. Відверто кажучи, без нього вночі було б вкрай складно. Також ніч запам’яталась численною кількістю комах, яка летить на світло і буквально заліплює очі, залітає у рота та вуха! Взагалі вночі життя на Дніпрі дуже активне: співають жаби, б’ється о борти риба, снують у воді видри.
Зі світанком вже реально починає даватися взнаки втома, а близько 7 ранку буквально починає вирубати. Все це звичайно впливає на швидкість руху та здатність орієнтування. Голова вже не варить, починаєш тупити і думати лише про фініш… Тож після сходу сонця забираємо 2 високобальних КП і починаємо помалу гребти до фінішу. Закінчили дистанцію близько пів на 10 ранку, останні півтора кілометри давалися вкрай складно. Але, стиснувши зуби, фінішували. У підсумку набрали 87 балів, дуже сподівалися увійти в трійку, але для цього реально треба намахувати веслами приблизно 120 км., тож є до чого прагнути. 🙂
Цьогорічний водний рогейн у Херсоні став для мене найбільш виснажливими змаганнями та найбільш довгим веслуванням у байдарці – справжнім випробуванням на витривалість, яке успішно вдалось подолати!

Олександр Демиденко